ОЧИМА ДИЛЕТАНТА
Не хочу повторювати офіційні пояснення причин світової економічної кризи, що мені продовжують нав'язувати з чиєїсь подачі ЗМІ – чомусь не переконує. Може воно і добре, не помічати нічого навколо, або робити вигляд, що нічого не відбувається. Десь рік чи два тому був виставлений на продаж напівмертвий-напівживий, колись славнозвісний, а тоді майже збанкрутілий італійський автоконцерн "Fiat". Спочатку було цікаво, хто його придбає, а потім щось більш цікаве заволоділо моєю увагою і я забув про "Fiat". Цього року збанкрутілий "General Motors" виставив на продаж колись придбаний німецький "Opel". Після перегонів лишилося два претенденти і серед них – "Fiat". Як таке могло статися? І я став переглядати все, що стосується цієї оборудки. Так ось, зовсім нещодавно контрольний пакет "Fiat" викупила індійська автомобільна компанія "Tata", яка тепер бажала придбати і "Opel". Хтось спитає: «А що це за така "Tata"? А хтось, навпаки і не спитає, бо кожного дня їздить на вузеньких, як для українців, бусиках, що випускає на Україні по ліцензії БАЗ. Когось шокує повідомлення, що якійсь китайський автовиробник викупив американську автомобільну марку "Hummer" і майже дійшов до консенсусу в купівлі шведської "Volvo". Йдеш по вулиці і бачиш навколо, що вже більше половини автомобілів азійського виробництва. Ще якось зустрічаються німецькі та французькі моделі, проте я майже не бачу, окрім старих б\в моделей, "американців", "англійців", "скандинавів". Багатьох вже не шокує черговий програш автомобільними гігантами Європи судових процесів проти клонування їх автомобілів виробниками з Азії.
Зовсім нещодавно разом з іншими я іронізував з азійських товарів, а тепер я зовсім забув назви американських та ще трохи пам'ятаю назви європейських виробників побутової техніки, теле та аудіо апаратури або виробників комп'ютерних комплектуючих. Хтось скаже про те, що не треба порівнювати іграшки та ширвжиток з продукцією важкої промисловості і буде не правий. Важка промисловість Китаю, Індії, Південної Кореї, Японії та Індонезії давно займає чільне місце в світі. Досягнення високих технологій з Азії також давно визнані у світі, а перше місце, яке посідають індійські програмісти, ніхто не піддає сумніву. Не встиг з'явитися у продажу довгоочікуваний "Айфон", як азійські виробники викинули на ринок десятки його клонів. Я перерахував тільки автомобільну індустрію, товари широкого вжитку, теле-аудіо товари та комп'ютерне виробництво.
На початку цього літа Китай випустив по американський ліцензії перший вітчизняний аеробус і це тільки початок. Мало вже хто пригадує скандал між Китаєм і Росією, коли в китайське небо піднявся надсучасний винищувач – повна копія останньої російської розробки. Мій товариш за цілком пристойні гроші купив в самому центрі Парижу парфум для дружини і яке було її здивування, коли вдома довелося прочитати мікроскопічний надпис, який повідомляв, що даний парфум по ліцензії відомої французької фірми зроблений в Китаї. Я принципово не проти азійських товарів. Я просто хочу привернути вашу увагу до того, що центр світової економіки наразі перемістився азійський регіон. Треба, поки що подумки, звикати і до того, що і французькі вина з часом можуть стати неконкурентоспроможними за ціною перед товаром неєвропейських виробників, а голландські тюльпани можна дешевше вирощувати не тільки в Голландії. Це, так би мовити, задля прикладу. До речі, саме цього року в світі найбільшого виробництва пива досягла саме китайська компанія.
Стосовно ж України. Якось показали телепередачу з Косівського ярмарку на Івано-Франківщині і я на власні очі побачив українські вишиванки та поливаний посуд, вироблений в Китаї. Впевнений, що сало може бути на прилавках українських магазинів з позначкою "Made in China" або "Made in Vietnam", якщо за ціною воно буде дешевше вітчизняного продукту.
На п'яти азіатам намагаються наступати і найбільш розвинені в економічному сенсі країни Південної Америки, які все менше прив'язують себе тільки до США або Європи. Ні для кого не секрет стан української економіки і я зовсім не жалкую, що в неї до цього часу так і не наважилися вкладати свої капітали європейські ділки. Вони тільки і займалися тим, що продавали ліцензії країнам Азії, оминаючи Україну. Тепер азіати самі впевнено стоять на власних ногах і не збираються ні в чому поступатися Європі чи Америці. Занадто дорога робоча сила в Європі та протекціоністська політика ЄС стосовно власних її членів сприяє у вкладанні в економіку України в близькому майбутньому чималих азійських інвестицій. Ми ж збираємо корейські легковики та індійські бусіки та готуємось до повномасштабного приходу китайського автопрому. То чому б нам не робити ще щось, якщо своє, українське, власне нам не до душі.
ЦЕ ЩЕ НЕ ВСЕ!
Думав, що на якійсь час від політичної реклами в Україні буде перепочинок, але якось йду і бачу на величезному білборді під надписом "......Україну без олігархів" фото чергового майбутнього "рятівника" країни. Все б нічого, але одягнутий той в розкішну, ексклюзивну вишиванку, вартість якої складає моя зарплатня за рік, бо саме нещодавно довелося з відкритим ротом стояти перед цінником на такий виріб. Якщо людина з плакату, відома своїми статками, запевняє нас, що буде ревно боротися з олігархами, то виходить, що простий український мільйонер це майже пересічний громадянин. Щось я не йму ніякої віри та людської близькості до людини, яка хизується переді мною в кількатисячному вбранні і намагається мене ж переконати, що захистить Україну від зажерливих олігархів. Мене якось зовсім не переконує відомий мільйонер - депутат з ВР, який бідкається у мікрофон про втрачені та занедбані українські підприємства. Чомусь більше спадає на думку, що бідкається він саме тому, що ці ласі шматки не перепали йому. Якось стає не по собі, коли бачиш по ТБ представника вищого духівництва з швейцарським годинником за кілька десятків тисяч доларів на руціНапередодні довелося бути свідком того, як, побачивши на базарі знайомого виголена голова з вікна джипу-вагона кричить на всю вулицю до того - "Ти лохам хоч трохи продуктів лиши, не скупай все". Я принципово не проти чужого багатства, але ...
ДЕ КРИЗА?
Уже кілька місяців нас вперто лякають економічною (і не тільки) кризою. На цей час дійсно у Китаї збанкрутувало вже більше 70 тисяч підприємств, в США збанкрутував 21 банк і не менше десятка страхових компаній тощо.Дивився-дивився на Україну, але так і не побачив жодного збанкрутілого українського банка або страхової компанії. Похитнувшись в результаті інформаційної диверсії Промінвестбанк успішно перекупили, як і Надра-банк, наші ж співвітчизники. Хто постраждав від кризи - це підприємства, цілеспрямовано працюючи на експорт своєї продукції за кордон, але і тут немає жодного випадку банкрутства. Володарі мегастатків - вони же справжні хазяї українських банків "відбили" свої, недоотримані від експорту продукції за кордон, гроші на спекуляціях на валютному ринку, де нажаханий панікою народ допоміг їм у цьому, скуповуючи з останніх сил долари.
НБУ ж тихо видав на рефінансування (підтримку трусів) українським банкам 95 млрд гривен, для чого запустив верстат друкувальний, нічим не забезпечені, гроші. Ми уже займаємо перше місце у світі з девальвації національної валюти, якщо взяти до уваги, що валюта не подорожчала в жодній з сусідніх з Україною країн. Якщо ж пригадати, що нещодавно не могли знайти 300 мільйонів гривен на позачергові, що не відбулися, перевибори Верховної ради, то стає безперечно ясно, що несподіванкою все, що відбувається зараз в нашій країні, може бути тільки для сліпо-глухонімого.
ТАКИ МЕД З ДЬОГТЕМ
Цього року свята Нового та Різдва не буде. Як вам така новина? Свята будуть, але попсують їх надзвичайно і це зрозуміло всім, хто хоч трохи слідкує за подіями в нашій країні. Ну, хто з численних кандидатів у президенти України не скористається халявною можливістю "привітати" всіх нас з святами і, якби мимохіть, нагадати про власне хотіння кожного чергового "привітальника" стати нашим новим президентом. Через те, що їх, цих претендентів з кожним днем стає дедалі більше, то стає зрозумілим на що перетвориться ефірний простір під час президентських перегонів. Ось тому і прикро, що святковий настрій буде істотно скорегований всюдисущою, брудною і не дуже, політичною рекламою та різними вибриками піарників сумнівної кваліфікації. Я принципово не проти виборів, проте хочу запропонувати кілька простих способів, як суттєво мінімізувати вплив настирливого політичного словоблуддя на час новорічних та різдвяних свят. Переважна більшість з нас стороною обходить намети з політичною агітацією, що неминуче заповнять невдовзі чернівецькі площі. А робити саме так і не треба!Підійдіть до кожної з них і візьміть якомога більше запропонованих паперових виробів. Нізащо? Зібравши певну кількість такої "макулатури" ви можете здати її до приймального пункту за прямим призначенням, або допоможете малозабезпеченим громадянам та бомжам нашого міста, які зможуть скористатися цим "багатством" на свою користь з бачків для сміття. Кожний повинен знати просту істину - перед кожними виборами ціни на все трохи зростають (проте ніколи не повертаються назад після такого підвищення). Оця невеличка (для когось майже непомітна, але величезна в масштабах країни) накрутка йде на фінансування агітаційної діяльності кожної з політичних сил. Так що, вся ця паперова гидота з агітаційних наметів, зроблена виключно на ваші гроші і брати її якомога більше - є нашим трохи не святим обов'язком. не треба бути зовсім наївним, аби розуміти, що фінансується кожна політична сила не за рахунок внесків її членів, яких, до речі, настільки мало, що ви здивуєтесь, якщо дізнаєтесь цю утаємничену цифру.
До речі, маніпулювання кількістю членів тієї чи іншої партії - це "удар нижче поясу" і те єдине, що, до останнього часу, було заборонено використовувати в боротьбі один проти одного. Те, що вам доведеться шукати вітальну святкову листівку серед куп агітаційного непотребу в поштовій скриньці, то це неприємно, але звикнути доведеться. Є і дещо приємне у цьому не святковому вертепі - на період перегонів окремі з нас отримають, щоправда тимчасово, роботу в тих самих агітаційних наметах та у масовці під час винятково "добровільних" та "стихійних" мітингів на підтримку тієї чи іншої політичної сили.
А ЧОМУ Б І НІ
СПЕРЕЧАЙТЕСЬ
Напередодні довелося побачити на навушниках фірми "Nokia" позначку "Зроблено у В'єтнамі". Я не повірив своїм очам. Ось такої вам! Невипадково пригадався випадок середини 90-х років минулого сторіччя, коли відома французька електронна фірма "Tomson" вибирала місце виробництва кінескопів - або купити львівський завод "Кінескоп", або почати з "нуля" виробництво кінескопів у Китаї. Вибрали не нас. Нещодавно була продана земельна ділянка у Львові, на якій раніше стояли виробничі корпуси цього, знаменитого у минулому на весь СРСР, заводу. До чого це я? Ще 5-10 років тому ми поблажливо дивилися на зібрані в Кореї, Китаї або Малайзії товари від всесвітньо відомих брендів, як країн, яким дозволили займатися лише велико-вузловим складанням. Наразі цим займаються країни, що звично у нашому розумінні посідали місце "третього світу". Ми ж боремося за право займатися збиранням китайських автомобілів з машинокомплектів, що будуть надсилатися до нас з Китаю. Ми можемо звично шукати винних і навіть знайти їх, але від цього не змінюється кінцевий результат. Хто зараз повірить в те, що "Кварц", "Гравітон" або "Електронмаш" зможуть випускати електроніку? Кому потрібні колишні робітники цих підприємств, якщо від людини, яка не працює більше півроку за фахом, в сучасних умовах виробництва вимагається проходити обов'язкову перепідготовку. Світовій досвід підказує, що підприємство, яке не оновлює власних виробничих фондів більше року, не витримує конкуренції і неминуче банкрутує. Якось, лише на мить, подумки, уявив собі всіх тих нинішніх людей, що, аби прогодувати свої родини, роками торгують на численних чернівецьких базарах, на своїх колишніх робочих місцях і мене кинуло у холодний піт - не дай бог! І наостанок - чому на словах країни Європи бачать нас - українців, мов би, і європейцями, а насправді - ставляться до України, як до країни, навіть, не "третього світу"ДЕПУТАТСЬКІ ПІЛЬГИ
- Кожний депутат Верховної Ради України має спеціальні номери на автомобілі, незалежно від того, чи він є службовим, чи у особистому користуванні- Кожний депутат Верховної Ради України отримує від держави службову квартиру в Києві, яка по закінченню його депутатства переходить в особисту власність депутата.
- Кожний депутат Верховної Ради України має право на одноразову грошову допомогу при виході на пенсію (нею скористався 131 депутат 4-5 скликання, на що виплачено 9 млн 603 тис. гривен
- 52 народних депутата 4 і 5 скликань отримують матеріальну допомогу у зв'язку з неможливістю працевлаштуватися, що загалом складає 409 тис. гривен
Кожний депутат Верховної Ради України на літню відпустку 2011р, що складає 44 доби отримав 71 тис. 311 гривен. Докладніше з чого складаються гроші на відпустку: За відпрацьований час - 3 тисячі 199 гривень
Відпустка 14 днів - 8 тисяч 215 гривень
Відпустка 30 днів - 17 тисяч 605 гривень
Премія - 2 тисячі 750 гривень
Надбавка за інтенсивність (!) - 3283 гривен
Допомога до відпустки - 35 тисяч 583 гривні
Загалом нараховано - 71 тисяча 311 гривень
Заробітна плата рядового депутата ВР складає 17 тисяч 425 гривен, причому сам оклад дорівнює лише 6 тисячам 109 гривням. Все інше - надбавки за "особливий характер роботи і інтенсивність праці", а також премія. Якщо депутат займає посаду голови комітету чи лідера фракції, йому передбачена премія з більшим коефіцієнтом. Окремо деяким депутатам надається доплата за науковий ступень, почесне звання і знання іноземної мови. Загалом зарплата депутата може досягати 25 тис.гривень. Зарплата ж депутату продовжує нараховуватися і під час відпустки також
Типовий робочий день депутата Верховної Ради України під час сесії: початок в 10 ранку, о 12 годині - перерва, потім з 12:30 до 14:00 - ще робота, з 14 до 16 - обід, з 16 до 18 - останній ривок на роботі. Тобто 5,5 годинний робочий день у вівторок і четвер. У середу і п'ятницю - депутат працює тільки з 10 до 14 годин, з обов'язковою перервою з 12:00 до 12:30. Суботу, неділю і понеділок депутат за законом відпочиває. 875 мільйонів гривен було виділено в 2010р на утримання депутатів Верховної Ради України з бюджету України. З яких 810 мільйонів - загальний фонд, 65 мільйонів - спеціальний.
- Кожний депутат Верховної Ради України має право на носіння особистої ручної вогнепальної зброї, що закріплено відповідним законодавчим рішенням.
- Один раз на рік депутати Верховної Ради України отримують так звану "Матеріальну допомогу на оздоровлення", яка передбачена в розмірі двох зарплат. Тобто в середньому на літо кожний депутат отримати ще ще не менше 35 тисяч гривен. В цілому на статтю "депутатське оздоровлення" в бюджеті закладено 17 мільйонів 352 тисячі 665 гривен.
- За рік депутат може виконувати безкоштовні поїздки на суму 26800 гривен; безкоштовно користуватися автомобілями з гаража ВР протягом 25 годин кожного місяця
- На користування залами для офіційних делегацій в аеропортах кожному депутату виділяється 1700 гривень на рік
- На помічників кожному депутату виділяється 18000 гривен на місяць
- Кожний депутат щорічно може отримати компенсацію путівки в санаторій (4000 чи 5000 гривен в залежності від підпорядкування санаторію)
- Щомісячно депутат може отримати компенсацію витрат, пов'язаних з виконанням своїх повноважень, в розмірі 17425 грн, тобто фактично отримати ще одну зарплатню
- Сім'ї померлих депутатів нинішнього скликання отримають 70000 грн. матеріальної допомоги на рік; сім'ї померлих депутатів нинішнього скликання отримають 35000 грн. матеріальної допомоги на рік
- Кожний депутат Верховної Ради України має право безкоштовно користуватися всіма видами транспорту, окрім таксі
- Кожний депутат Верховної Ради України має право безкоштовно користуватися всіма видами зв'язку для виконання депутатської діяльності
- Кожний депутат Верховної Ради України має право безкоштовно користуватися паркуванням особистого чи закріпленого за ним автотранспорту
- Кожний депутат Верховної Ради України має право безкоштовно користуватися залами офіційних делегацій
2011г: Управління справами Верховної Ради закупило 485 багатофункціональних принтерів на загальну суму 756 тисяч гривен кожному з 450 депутатів і секретаріатам всіх парламентських комітетів. Середня вартість одного такого приладу складає 1578 гривен.
- Управління справами Верховної Ради уклало договір з ЧАО СК "Брокбізнес" про державне страхування життя і здоров'я народних депутатів. Вартість оборудки склала 4,43 млн. грн. За страхування кожного з 450 нардепів заплачено по 9850 грн. Розмір страхової суми не повідомляється
З держбюджету на 2012р планується виділити 381 мільйон гривен (по 3735 гривен на людину) по статті "Медичне обслуговування народних депутатів України і керівного складу органів державної влади". Ці грошові кошти будуть виділені елітній лікарні "Феофанія" і ще двом подібним клінікам
В 2010р вже виділено:
- на організацію офіційних прийомів — 2 млн 304 тис грн;
- на візити депутатів за кордон — 7 млн грн (газета ”Українська правда” пише, що гроші по цій статті йдуть в основному на сплату чартерів для спікера);
- на автобазу — 33 млн грн;
- на утримання санаторіїв Дюльбер" і "Нижня Ореанда" — 7.2 млн грн;
- на реконструкцію будівлі комітетів ВР — 26 млн 399 тис грн
- на телебачення та радіо — 11.8 млн грн. (в основному - на телеканал “Рада”);
- на газету “Голос України” і журнал “Віче” — 13 млн 8 тис грн (при цьому офіційна публікація законів відбувається в газеті “Урядовий кур'єр”);
При підготовці були використані матеріали відкритих ЗМІ:
file://localhost/D:/e-notes/Политика%20-%20Смета%20ВР_%20Депутаты%20потратят%20на%20свое%20оздоровление%2017%20млн%20грн..mht
http://zliypes.com.ua/blog/2010/05/15/rada-budget/
http://glavcom.ua/news/59888.html
http://kiev.prostogorod.ua/Новости/Экономика-Бизнес/131091/
http://polemika.com.ua/news-77056.html#title?ref=i_ua
Злякалися? Здивовані? Шоковані? Та і не жарт це насправді. Не таємниця, за що, кажуть деякі ЗМІ, вилетів з БЮТ депутат ВР Ляшко, але те, про що ви подумали, як раз і не було офіційною причиною виключення цього депутата з команди Тимошенко.
Хвороба володіння владою рідко коли має тенденцію до одужання. Неминучі вибори дають привід задуматися про свою подальшу долю тим горе-депутатам, яким не "світить" знову прийти до влади від нині відкинувших їх політичних сил. Треба щось робити - або йти на уклін до нових хазяїв життя, або спробувати сколотити власну партію, що і задумав Ляшко. В Україні нараховується близько 5% людей, які мають нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Немовби вистачить їхніх голосів для подолання 5% прохідного бар'єру до нового складу ВР, але якось стрьомно явно звертатися тільки лише до своїх потенційних виборців. А раптом хтось з них чогось там засоромиться і чомусь не проголосує за Ляшко?
Висновок простий - треба підстрахуватися ще якоюсь близькою для нетрадиційних сексуалів категорії. Добре, що особливо і шукати не треба - жіноча половина населення України історично терпляче ставиться до тих, хто не складає їм суперника в боротьбі за чоловіка, коханця і, просто, сексуального партнера на один раз. Якщо з потенційними виборцями - представниками нетрадиційної сексуальної орієнтації у команди Ляшко все ясно, то передвиборчі стратегії з жінками (а це добра половина населення країни) Ляшко приділяє особливу увагу. То з всіх білбордів за два тижні до свята спішить поздоровити жінок з 8 березня, то в День Матері катає літню жінку на рамі старенького велосипеда. Одним словом - турбота про жінку, як то кажуть, "наліцо"! Якщо чесно, то міг би і на власному Мерсі покатати бабусю, а то якось не гарно при багатстві спонсорів Ляшко катати літню людину на рамі. Зрозуміло, що багатьох жінок така явна халтура не на жарт образить, але, знаючи жалісливий жіночий характер, можна сподіватися що дехто з них та і віддасть за партію Ляшко свій голос на наступних виборах.
Я жодним чином не проти пана Ляшко і його політичної сили, так як толерантно ставлюсь до всіх, без винятку, представників роду людського і абсолютно не цікавлюся політичною програмою його партії, до речі, як і політичними програмами інших українських партій. Просто вирішив показати на прикладі однієї партії взірець типової передвиборчої стратегії, що розрахована на певну категорію потенційних українських виборців
http://zliypes.com.ua/blog/2010/05/15/rada-budget/
http://glavcom.ua/news/59888.html
http://kiev.prostogorod.ua/Новости/Экономика-Бизнес/131091/
http://polemika.com.ua/news-77056.html#title?ref=i_ua
ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ НЕТРАДИЦІЙНОЇ СЕКСУАЛЬНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ
Хвороба володіння владою рідко коли має тенденцію до одужання. Неминучі вибори дають привід задуматися про свою подальшу долю тим горе-депутатам, яким не "світить" знову прийти до влади від нині відкинувших їх політичних сил. Треба щось робити - або йти на уклін до нових хазяїв життя, або спробувати сколотити власну партію, що і задумав Ляшко. В Україні нараховується близько 5% людей, які мають нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Немовби вистачить їхніх голосів для подолання 5% прохідного бар'єру до нового складу ВР, але якось стрьомно явно звертатися тільки лише до своїх потенційних виборців. А раптом хтось з них чогось там засоромиться і чомусь не проголосує за Ляшко?
Висновок простий - треба підстрахуватися ще якоюсь близькою для нетрадиційних сексуалів категорії. Добре, що особливо і шукати не треба - жіноча половина населення України історично терпляче ставиться до тих, хто не складає їм суперника в боротьбі за чоловіка, коханця і, просто, сексуального партнера на один раз. Якщо з потенційними виборцями - представниками нетрадиційної сексуальної орієнтації у команди Ляшко все ясно, то передвиборчі стратегії з жінками (а це добра половина населення країни) Ляшко приділяє особливу увагу. То з всіх білбордів за два тижні до свята спішить поздоровити жінок з 8 березня, то в День Матері катає літню жінку на рамі старенького велосипеда. Одним словом - турбота про жінку, як то кажуть, "наліцо"! Якщо чесно, то міг би і на власному Мерсі покатати бабусю, а то якось не гарно при багатстві спонсорів Ляшко катати літню людину на рамі. Зрозуміло, що багатьох жінок така явна халтура не на жарт образить, але, знаючи жалісливий жіночий характер, можна сподіватися що дехто з них та і віддасть за партію Ляшко свій голос на наступних виборах.
Я жодним чином не проти пана Ляшко і його політичної сили, так як толерантно ставлюсь до всіх, без винятку, представників роду людського і абсолютно не цікавлюся політичною програмою його партії, до речі, як і політичними програмами інших українських партій. Просто вирішив показати на прикладі однієї партії взірець типової передвиборчої стратегії, що розрахована на певну категорію потенційних українських виборців